ሄትማናቴ
|
Гетьманщина |
||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
|
||||||
 |
||||||
| ብሔራዊ ቋንቋዎች | ቦህዳን ክመልኒትስኪ (መጀመሪያ) ኪሪል ራዙሞቭስኪ (የመጨረሻ) | |||||
| መንግሥት {{{ሄትማን |
ዴሞክራሲያዊ ሪፐብሊክ |
|||||
| የመሬት ስፋት አጠቃላይ (ካሬ ኪ.ሜ.) |
200 000 km² |
|||||
| የስልክ መግቢያ | +3 | |||||
ሄትማናቴ በ 17 ኛው እና በ 18 ኛው ክፍለ ዘመን የዩክሬን ኮሳክ ግዛት። የፖላንድ-ሊቱዌኒያ ኮመንዌልዝ እና በኮስካክስ መካከል ከተካሄደው ጦርነት በኋላ ብቅ አለ [1]።
መጀመሪያ ላይ የነጻ ኮሳኮች አገሮች ብቻ ነበሩ። እ.ኤ.አ. በ 1648 ፖላንዳውያን ዩክሬናውያንን በጭካኔ ጨቁነዋል ፣ ጦርነቱ የጀመረው የቦህዳን ክሜልኒትስኪ ወጣት ልጅ በፖላንድ ልዑል መገደል ነበር ፣ ይህም በነጻ ኮሳኮች እርዳታ በፖላንድ ላይ አመፅ እንዲጀምር እና ከተከታታይ ድሎች በኋላ የዩክሬን መንግስት መመስረት ተጀመረ። ከ ክሪሚያን ታታሮች ጋር ወታደራዊ ጥምረት ተፈጠረ ነገር ግን ዩክሬናውያንን ከዱ። እ.ኤ.አ. በ 1654 ከሩሲያ ጋር ጊዜያዊ ወታደራዊ ጥምረት ተጠናቀቀ ፣ ግን ሩሲያ የሩሲያዊነት በመፈጸም የስምምነቱን ውሎች ያለማቋረጥ ይጥሳል [2]።
ቦህዳን ክመልኒትስኪ ከሞተ በኋላ በዩክሬን የእርስ በርስ ጦርነት ተጀመረ፣ ከ1657 እስከ 1687 ድረስ የዘለቀ።በሂደቱም ዩክሬን ለሁለት ተከፈለ፣ ድንበሩ በዲኒፐር ወንዝ አጠገብ እየተንቀሳቀሰ ሲሆን አሁንም ዩክሬንን ለሁለት የሚከፍል ትልቅ ወንዝ ነው [3]። በ1663-1668 የግራ ባንክ እና የቀኝ ባንክ ዩክሬን እርስበርስ ተዋግተዋል። እ.ኤ.አ. በ 1688 በዩክሬን በሩሲያ ላይ ታላቅ አመጽ ተደረገ [4]። በፒተር ዶሮሼንኮ 1665-1676 የግዛት ዘመን ዩክሬንን አንድ ለማድረግ ሙከራ ነበር [5]። እ.ኤ.አ. በ 1699 የፖላንድ ወረራ የዩክሬን ኮሳክን ግዛት በዲኒፔር በቀኝ በኩል አጠፋ [6]።
ኢቫን ማዜፓ ከ1687 እስከ 1709 ገዛ [7]። በዩክሬን ህዝብ ላይ ሩሲያ በፈጸመችው ጥሰቶች እና ወንጀሎች ምክንያት ጥምሩን አፈረሰ። እና ሩሲያ በስዊድን ላይ ከባድ ጦርነት ስትጀምር ከስዊድን ጋር ጥምረት ፈጠረ። እ.ኤ.አ. በ 1709 ታዋቂው የፖልታቫ ጦርነት በስዊድን እና በዩክሬን ጦር በአንድ በኩል እና በሌላኛው የሩሲያ ጦር መካከል ተካሄዷል። በሃይል ሚዛን መዛባት ምክንያት ኢቫን ማዜፓ ተሸንፏል እና ዩክሬን በተሳካ ሁኔታ የሩሲያ ግዛት አካል ሆነች [8]።
በ 1709-1764 የዩክሬን ኮሳክ ግዛት የራስ ገዝ አስተዳደር ቀስ በቀስ በሩሲያ ተደምስሷል [9]። በ 1722-1727 በዩክሬን ግዛት ምክር ቤት ፈንታ, የመጀመሪያው ትንሽ የሩሲያ ኮሌጅ ተፈጠረ - በዩክሬን ውስጥ የሩሲያ ምክትል ግዛት (የሄትማን አቋም ትክክለኛ መወገድ) [10]። 1781 - በኮሳኮች የተፈጠሩትን ግዛቶች የአስተዳደር ስርዓት የመጨረሻ ውድመት ፣ የዩክሬን መሬቶችን ወደ ሩሲያ ግዛት መለወጥ ፣ የዩክሬን ቋንቋን መከልከል እና የህዝቡን ባርነት እስከ 1861 ድረስ የዘለቀ [11]።
ይህ ግዛት በዩክሬን ታሪክ ላይ ጠቃሚ ምልክት ትቶ በህዝቦቿ የወደፊት ህይወት ላይ ተጽእኖ አሳድሯል, ይህም የዩክሬን ህዝብ ሪፐብሊክ መፈጠርን አነሳሳ [12]።
የሀገር መሪ ሄትማን ነበር። በኮሳክ ምክር ቤት ሁለንተናዊ በሆነ ግልጽ ድምጽ ለህይወቱ ተመረጠ። ሄትማን ከፍተኛውን የአስፈፃሚ እና የዳኝነት ስልጣንን ገልጿል። የመንግስት ሚና የተከናወነው በጄኔራል የሚመራ አጠቃላይ ወታደራዊ ሴክሬታሪያት ነበር።ብቸኛው የስልጣን ምንጭ እና የሀገር ሉዓላዊነት ተሟጋች የሰራዊቱ ተወካዮች ነበሩ። የተቀረው የህብረተሰብ ክፍል ከመንግስት ቁጥጥር ተወግዷል። አንዳንድ ከተሞች እና ገዳማት የማግደቡርግ ህግ ወይም ራስን በራስ ማስተዳደር ነበራቸው። [13] [14] [15]። በአስተዳደር ሀገሪቱ በ22 ክልሎች (ሬጅመንት) ተከፋፍላ ነበር [16] [17]።
- በእሳት እና በሰይፍ (Вогнем і мечем, 1999)
እ.ኤ.አ. በ 2023 የዩክሬን ዘፋኝ ጄሪ ሄል የዩክሬናውያንን ትውልዶች ሞራል ለማጠናከር የታሰበ ዘፈን አውጥቷል ፣ የነፃ ኮሳኮች ዘሮች - ማለትም መላው የዩክሬን ህዝብ - እና የዩክሬን ታጣቂ ኃይሎች ከሩሲያ ጥቃቶች ጋር በመዋጋት [18]።
- ↑ Творець козацької армії: як Гетьман Війська Запорозького Богдан Хмельницький створив збройну українську державу
- ↑ Документи Богдана Хмельницького (1648—1658) / Упоряд. І. Крип'якевич та І. Бутич. — К., 1961. С. 626—627. Бутич І. Два невідомі листи Богдана Хмельницького // 3аписки Наукового Товариства Шевченка. — Львів, 1991. — Т. 222. — С. 319—326
- ↑ Таїрова-Яковлєва Т. Г. Руїна Гетьманщини: від Переяславської ради-2 до Андрусівської угоди (1659—1667 гг.). К.; 2004.
- ↑ ПОВСТАННЯ ЛІВОБЕРЕЖНЕ 1668
- ↑ Степанков В. С. Петро Дорошенко // Володарі гетьманської булави… — C. 289—290
- ↑ Крикун М. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в XV–XVIII ст.: Кордони воєводств у світлі джерел. К, 1993
- ↑ МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
- ↑ Сергій Павленко. Загибель Батурина 2 листопада 1708 року. ВД «Києво — Могилянська академія». — 2007. — С. 73.
- ↑ Сборник Императорского Русского исторического общества. Т. 7: Бумаги Императрицы Екатерины II, хранящияся в Государственном Архиве Министерства Иностранных Дел (здесь помещено более 400 преимущественно собственноручных бумаг императрицы, с 1744 по 1764 год включительно). Ч. 1 / Собраны и изданы, с Высочайшаго соизволения, по предначертанию Его Императорскаго Величества Государя Наследника Цесаревича, академиком Пекарским. — СПб. : Тип. Имп. Акад. наук, 1871. — XXXVI, 417 с.
- ↑ Соціальна риторика та політична вмотивованість реформи устрою Гетьманату 1722 р. // Україна і Росія в історичній ретроспективі: нариси в 3-х томах / Інститут історії України НАН України. — Київ: Наукова думка, 2004. — Т.1. — C.189
- ↑ Бумаги императрицы Екатерины II. — СПб., 1877. — Т. І. — С. 348.
- ↑ Українська державотворча традиція як складова сучасних геополітичних досліджень / Ю. Лєбєдєва // Емінак. - 2017. - № 1(3). - С. 102-108.
- ↑ Яковенко Н. Розділ V. Козацька ера. § 1. Козацька революція 1648–1657 рр. // Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. — Київ, 1997.
- ↑ В. І. Сергійчук. Генеральна військова канцелярія // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- ↑ Козацька рада // Історія війн і збройних конфліктів в Україні: Енциклопедичний довідник / Авт.-упор.: О. І. Гуржій та ін. — К.: Видавництво гуманітарної літератури, 2004. — С. 235
- ↑ Заруба, В. М. (2007). Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 роках. Дніпропетровськ: Ліра ЛТД. с. 14.
- ↑ Косенко Л. О. Козаки: лицарський орден України: факти, міфи, коментарі. — Харків, 2007
- ↑ Jerry Heil - Козацькому Роду